Блог

Що таке ЕХО серця? 

ЕХО серця, або ехокардіографія, — дуже корисний діагностичний інструмент у ветеринарії. ЕХО — це не що інше, як ультразвукове дослідження серця. Воно дає змогу оцінити структуру та функцію цього органа, а отже, на ранній стадії виявити можливі проблеми із серцем у наших улюбленців. 

Кому рекомендують ехокардіографію?

ЕХО серця рекомендують передусім тваринам, які мають симптоми з боку серцево-судинної та дихальної систем. Старшим тваринам радять обстежувати серце раз на рік або частіше — залежно від загального стану здоров’я.

Які симптоми мають спонукати власника звернутися до кардіолога?

Деякі симптоми є безумовною підставою для кардіологічної консультації, зокрема:

• задишка,
• кашель, 
• прискорене дихання
• постійна втома, 
• нездатність виконувати звичну раніше активність, 
• втрата свідомості, 
• зниження маси тіла, 
• набряки кінцівок або хронічна синюшність слизових оболонок

Тварин також слід обстежувати планово, особливо якщо через породу та вік вони схильні до певних захворювань серця.

Як проходить ЕХО серця в собаки чи кота?

Під час ЕХО серця лікар використовує спеціальний пристрій — ультразвуковий датчик. Він випромінює невидимі звукові хвилі, які відбиваються від структур серця й дають зображення серця на моніторі. Під час дослідження тварина  лежить або стоїть. Дослідження триває від 30 до 60 хвилин. Сама процедура безболісна й неінвазивна. Однак вона потребує присутності власника або ветеринарного техніка, щоб правильно розташувати пацієнта. 

Підсумок

ЕХО серця в собак і котів — важливий діагностичний інструмент, який дає лікарям ветеринарної медицини змогу оцінити структуру та функцію серця наших тварин. Це безпечне, безболісне й відносно швидке дослідження, здатне виявити потенційні проблеми із серцем на ранній стадії, що підвищує шанси на успішне лікування. Якщо ви помічаєте тривожні симптоми або підозрюєте проблеми із серцем у свого чотирилапого, варто проконсультуватися з лікарем, який визначить подальше лікування тварини. 

Хто такий стоматолог для тварин?

Стоматолога для собак і котів називають також ветеринаром-стоматологом або ветеринарним дантистом. Це лікар ветеринарної медицини, який спеціалізується на стоматологічній допомозі тваринам. Він працює і з собаками, і з котами. Ветеринарний стоматолог займається діагностикою, профілактикою та лікуванням проблем ротової порожнини й зубів у тварин.

Чим займається стоматолог для собак і котів?

Як і в людей, здорова ротова порожнина має ключове значення для загального здоров’я та добробуту тварин. Стоматолог проводить:

• огляди ротової порожнини, 
• санацію, тобто видалення зубного каменю, 
• екстракцію, тобто видалення зуба, 
• лікування захворювань ясен, 
• а також інші стоматологічні процедури в ротовій порожнині.

Такі процедури виконують за допомогою спеціального обладнання, пристосованого до потреб і розміру конкретної тварини. Пам’ятайте, що всі маніпуляції проводять під загальною анестезією — задля комфорту тварини та персоналу клініки. 

Чому важлива співпраця лікаря і власника?

Важливо, щоб власники регулярно приводили своїх вихованців до лікаря, який займається стоматологією, для планових оглядів ротової порожнини та профілактики можливих стоматологічних проблем. Добрі звички гігієни ротової порожнини можна запровадити і вдома, наприклад регулярно чистити тварині зуби щіткою та спеціальною пастою, призначеною для тварин.

Варто наголосити, що відповідальність за здоров’я ротової порожнини тварини лежить передусім на власникові, але за потреби ветеринар може забезпечити професійну стоматологічну допомогу. Під час візиту власник також може отримати поради щодо належної гігієни ротової порожнини, дібрані саме для його тварини.

Коли варто йти на стоматологічну консультацію?

Регулярні візити до стоматолога важливі для здоров’я ротової порожнини тварини. Під час кожного візиту лікарі в межах клінічного огляду оглядають і зуби, однак власник має сам стежити за станом зубів свого вихованця й помічати можливі проблеми. На що варто звертати увагу:

• зламані або пошкоджені зуби, 
• відсутні зуби,
• кількість зубного каменю, що відкладається, 
• почервонілі або набряклі ясна,
• неприємний запах з рота
• можливі припухлості в ротовій порожнині та на щоках

Якщо ви помітили щось із переліченого, зверніться до лікаря, щоб визначити відповідне лікування.  

Догляд за ротовою порожниною собаки має ключове значення для її загального здоров’я та добробуту. Стоматологічні проблеми можуть позначатися на здоров’ї собаки й ускладнювати їй повсякденне життя. Тому варто регулярно відвідувати стоматолога зі своїм котом або собакою, щоб забезпечити улюбленцеві належний догляд.

Щитоподібна залоза — невеликий орган, який має ключове значення для роботи всього організму. Вона регулює обмін речовин, тобто впливає на те, як організм тварини розпоряджається енергією. Утім, у ветеринарній практиці ми бачимо чіткий видовий поділ у патології цієї залози.

Коли щитоподібна залоза хворіє, у собак обмін речовин зазвичай патологічно сповільнюється, а в котів — небезпечно прискорюється. Нижче пояснюємо, наскільки по-різному ці захворювання проявляються в обох видів.

Щитоподібна залоза в собаки і кота — суттєві відмінності в патофізіології

Власники тварин часто не знають, що собаки й коти хворіють на два цілком протилежні захворювання щитоподібної залози:

• Собаки найчастіше страждають на гіпотиреоз. Їхній обмін речовин сповільнюється нижче фізіологічної норми. Причиною зазвичай є автоімунний процес (лімфоцитарний тиреоїдит), під час якого імунна система руйнує тканину залози.
• Коти (особливо в похилому віці) стикаються з гіпертиреозом. Їхній організм працює на надто високих обертах, що призводить до виснаження внутрішніх органів. В основі хвороби найчастіше лежать доброякісні розростання (аденоми), які виробляють надлишок гормонів.

Оскільки перебіг цих хвороб різний, їх діагностика та клінічна картина потребують індивідуального підходу.

Гіпотиреоз у собаки — клінічні ознаки та схильність

Гіпотиреоз розвивається повільно. Власники часто помилково сприймають його симптоми як природне старіння тварини. Насправді ж це наслідки нестачі гормонів.

Основні симптоми в собаки:

• Збільшення маси тіла, не пов’язане з раціоном: собака набирає вагу, хоча отримує ту саму порцію корму або навіть має знижений апетит.
• Непереносимість холоду: тварина шукає джерела тепла, неохоче виходить надвір у прохолодні дні.
• Зміни в поведінці (летаргія): апатія, небажання рухатися, швидка втомлюваність і слабкість м’язів.
• Характерний вираз морди: так званий «трагічний вираз обличчя» (facies tragica), спричинений слизовим набряком шкіри голови та повік.
• Дерматологічні ознаки: симетричне облисіння (часто на боках тулуба), суха й тьмяна шерсть, а також облисіння хвоста (так званий «щурячий хвіст»).

Схильні породи:

Особливу увагу профілактиці захворювань щитоподібної залози варто приділити власникам таких порід, як золотистий ретривер, лабрадор, доберман, боксер і кокер-спанієль.

Гіпертиреоз у кота — загроза для пацієнтів похилого віку

Гіпертиреоз — одне з ендокринних захворювань, які найчастіше діагностують у котів віком понад 8 років. Цей стан змушує серцево-судинну систему та нирки працювати з надмірним навантаженням, що без лікування може призвести до серйозних ускладнень.

Основні симптоми в кота:

• Поліфагія (надмірний апетит) на тлі втрати ваги: кіт їсть більше, ніж зазвичай, і попри це худне. Часто помітна атрофія м’язів уздовж хребта.
• Психомоторне збудження: зміна поведінки, неспокій, підвищена активність (зокрема вночі), інколи дратівливість чи агресія.
• Пошук прохолодних місць: коти з гіпертиреозом часто лягають на холодні поверхні (кахлі), щоб знизити температуру тіла.
• Ознаки з боку травної системи: блювання і діарея через прискорену перистальтику кишківника.
• Зміни шерстяного покриву: шерсть стає скуйовдженою, жирною і занедбаною.

Діагностика — чому загального аналізу крові недостатньо?

Стандартне профілактичне дослідження крові (загальний і біохімічний аналіз) може лише вказати на проблему, але не дає змоги поставити остаточний ендокринологічний діагноз. Щоб підтвердити захворювання, у Zviropolis ми виконуємо спеціалізований тиреоїдний профіль.

Він включає визначення ключових показників:

1. T4 (загальний тироксин): базовий скринінговий показник.
2. fT4 (вільний тироксин): чутливіший показник, на який не впливають інші системні захворювання.
3. ТТГ (тиреотропний гормон): необхідний для диференціації гіпотиреозу в собак.

Підготовка до дослідження:

Достовірність результатів залежить від правильної підготовки пацієнта. На забір крові тварину слід привести натще (мінімум 8–12 годин без їжі), щоб уникнути ліпемії (наявності жиру в сироватці), яка може спотворити показники рівня гормонів.

Лікування та прогноз

Мета терапії — відновити еутиреоз (нормальний рівень гормонів) і поліпшити якість життя пацієнта.

У собак (гіпотиреоз):

Лікування полягає в довічному прийманні синтетичного левотироксину. Ця терапія безпечна й ефективна. Після підбору правильної дози препарату клінічні ознаки зникають, а тварина повертається до нормальної форми та активності.

У котів (гіпертиреоз):

Тактика лікування складніша, її добирають індивідуально залежно від стану пацієнта. Доступні методи:

• Медикаментозна терапія: препарати, які пригнічують синтез гормонів щитоподібної залози (приймають перорально).
• Ветеринарна дієта: корми зі строго обмеженим вмістом йоду.
• Хірургічні методи: оперативне видалення ураженої частки щитоподібної залози (тиреоїдектомія) або терапія радіоактивним йодом.

У котів лікування потребує ретельного контролю показників роботи нирок.

Порушення функції щитоподібної залози, хоч і поширені, без лікування призводять до серйозних наслідків для здоров’я. Якщо ви помічаєте у свого собаки незрозуміле збільшення ваги та апатію або в старшого кота — надмірне збудження попри втрату ваги, радимо проконсультуватися з лікарем. У Zviropolis є діагностична база, яка дає змогу точно оцінити роботу ендокринної системи ваших вихованців. Рання діагностика — ключ до ефективної терапії. Звертайтеся до нас.