Увага, власники котів! Коли волосяні грудки стають небезпечними — не пропустіть ці симптоми

Що таке волосяні грудки?

Волосяні грудки, або трихобезоари, — явище, пов’язане з природним доглядом кота за собою. Язик у кота вкритий дрібними жорсткими сосочками, тож під час вилизування він добре вичісує відмерлу шерсть і бруд. На жаль, частина шерсті потрапляє всередину й збивається у грудки в травному тракті. Вони спричиняють дискомфорт, а іноді й серйозніші проблеми зі здоров’ям, тому на них варто звертати особливу увагу.

Чи небезпечні волосяні грудки?

Волосяні грудки справді можуть загрожувати здоров’ю кота — надто якщо накопичуються в травному тракті й не виходять назовні. Більшість котів позбувається їх самостійно: з блювотою або разом із випорожненнями. Та в деяких випадках грудки призводять до серйозних наслідків. Коли вони стають завеликими або перекривають просвіт кишківника, розвивається непрохідність — стан, небезпечний для життя, який потребує негайного ветеринарного втручання.

Симптоми волосяних грудок у кота

Найчастіше власники помічають часте блювання — з домішками шерсті або «сухе», що свідчить про спроби кота позбутися грудки. Серед інших ознак — відсутність апетиту через дискомфорт чи біль у животі, а також загальна кволість і апатія. Кіт може виказувати неспокій: інтенсивно вилизуватися чи дряпати шерсть, намагаючись у такий спосіб полегшити неприємні відчуття. Проблеми з випорожненням — закреп або утруднена дефекація — теж сигналізують, що грудки перекривають травний тракт. Якщо ви помітили ці симптоми, якнайшвидше зверніться до лікаря ветеринарної медицини: він оцінить стан тварини й призначить відповідне лікування.

Породи котів, схильні до проблем із волосяними грудками

Через довжину й структуру шерсті деякі породи стикаються з волосяними грудками частіше за інших. Насамперед це довгошерсті коти — мейн-кун, перс чи сибірський: густа й довга шерсть у них легко накопичує відмерлий волос. Складна структура покриву призводить до того, що під час вилизування кіт ковтає більше шерсті, а з неї й утворюються грудки. Регдоли та бірманські коти теж можуть мати такі проблеми, особливо в період линяння, коли шерсті випадає більше. Короткошерсті породи, як-от британська короткошерста чи сфінкс, страждають менше, але й вони не застраховані від цього ризику. Тож власникам котів будь-якої породи варто регулярно стежити за здоров’ям улюбленця й дбати про належний догляд за шерстю, щоб зменшити ймовірність утворення грудок.

Коли варто занепокоїтися здоров’ям кота?

Показати кота лікареві потрібно тоді, коли з’являються ознаки накопичення шерсті в травному тракті. Ковтати волосинки під час вилизування — цілком нормально, проте іноді вони збиваються в щільну масу, і виникає закупорка. Такі трихобезоари бувають небезпечними й загрожують здоров’ю та життю кота. Якщо ви помітили постійне блювання, відмову від їжі, кволість чи утруднену дефекацію, негайно зверніться до лікаря ветеринарної медицини. Фахівець ретельно огляне тварину й запропонує відповідне лікування. Пам’ятайте: не намагайтеся лікувати кота самотужки й не давайте йому жодних засобів без попередньої консультації, адже це може лише додати ускладнень вашому улюбленцеві.