Заворот кишок у собаки. Що це таке і як його розпізнати?

Заворот кишок, відомий також як розширення-заворот шлунка (GDV — Gastric Dilatation-Volvulus), — це невідкладний і небезпечний для життя стан, який потребує негайного втручання лікаря ветеринарної медицини. При цьому захворюванні шлунок собаки наповнюється газом, рідиною або кормом, розширюється, а потім обертається навколо власної осі. Такий оберт перекриває приплив крові до шлунка й селезінки, і стан тварини стрімко погіршується. Господарям собак украй важливо вміти розпізнавати ознаки завороту кишок, адже швидка реакція може врятувати улюбленцю життя.

Симптоми завороту кишок, які не можна пропустити

Вчасно розпізнати симптоми — головна умова швидкої допомоги. Зазвичай вони з’являються раптово й наростають бурхливо. Насамперед зверніть увагу на збільшення й здуття живота, особливо у верхній його частині. Живіт може бути твердим і напруженим на дотик. Собака може виявляти ознаки сильного болю: неспокійна поведінка, спроби блювати без виділення вмісту шлунка (так звана «суха блювота» або блювотні позиви), слинотеча, а також надмірне засапування й прискорене дихання. Тварина може стати апатичною, кволою, слизові оболонки бліднуть, з’являються труднощі з рухом. У запущених випадках можливий колапс. Пам’ятайте: будь-яка з цих ознак, навіть одна-єдина, має спонукати вас негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини.

Що робити, якщо ви підозрюєте заворот кишок?

Якщо ви підозрюєте в собаки заворот кишок, найголовніше — діяти негайно. Не чекайте, доки симптоми посиляться: тут важлива кожна хвилина. Якнайшвидше зв’яжіться з ветеринарною клінікою й повідомте про свої підозри. Лікар ветеринарної медицини дасть вам вказівки й підготується до прийому пацієнта. Не намагайтеся полегшити стан собаки самотужки — не давайте ліків і не викликайте блювоту. Це може лише погіршити ситуацію. Везіть собаку обережно, уникаючи зайвого стресу й струсів. У такій ситуації врятувати тварині життя може лише професійна ветеринарна допомога.

Діагностика й лікування завороту кишок: що на вас чекає в клініці

Щойно ви привезете собаку з підозрою на заворот кишок, лікарі одразу почнуть діагностику й розпочнуть лікування, спрямоване на порятунок життя. Першим кроком зазвичай є стабілізація пацієнта: внутрішньовенне введення рідин для боротьби з шоком, знеболювальні препарати, а в деяких випадках — декомпресія шлунка через зонд або троакар, щоб знизити тиск. Діагноз зазвичай підтверджують рентгенівським знімком, на якому чітко видно збільшений і перекручений шлунок.

Лікування завороту кишок завжди хірургічне. Під час операції шлунок повертають у правильне положення, оцінюють стан внутрішніх органів (передусім шлунка й селезінки, які могли постраждати від ішемії) і в більшості випадків виконують гастропексію. Гастропексія — це процедура, під час якої шлунок підшивають до внутрішньої стінки черевної порожнини, щоб заворот не повторився. Це дуже важлива частина втручання: без неї ризик рецидиву дуже високий.

Як зменшити ризик завороту кишок?

Хоча повністю виключити заворот кишок неможливо, є заходи, які допомагають знизити ризик. Насамперед не годуйте собаку одним великим прийомом їжі на день. Краще давати менші порції, але частіше. Важливо також обмежити фізичну активність собаки одразу після їжі, особливо інтенсивний біг чи стрибки. Зачекайте щонайменше годину після годівлі, перш ніж повертатися до активних ігор. Для собак великих і гігантських порід, які особливо схильні до завороту кишок (наприклад, німецькі доги, сетери, ірландські вовкодави), варто розглянути годівлю з миски на підставці, хоча думки щодо цього розходяться, тож це завжди варто обговорити з лікарем ветеринарної медицини. Іноді породам із високою схильністю лікар може порекомендувати профілактичну гастропексію — фіксацію шлунка до стінки черевної порожнини, яка унеможливлює його оберт. Важливу роль у профілактиці відіграють також регулярні профілактичні огляди й турбота про загальний стан здоров’я собаки.

Прогноз і догляд після операції

Заворот кишок — дуже серйозний стан, і прогноз залежить від багатьох чинників: як швидко надано допомогу, наскільки постраждали органи та який загальний стан здоров’я собаки. Що раніше розпочато лікування, то більші шанси на цілковите одужання. На жаль, навіть після вдалої операції можливі ускладнення: аритмії, ниркова недостатність або перитоніт. Саме тому післяопераційний догляд надзвичайно важливий і зазвичай передбачає кілька днів у стаціонарі під пильним наглядом лікарів.