-

Паразитарні хвороби кролів: найпоширеніші загрози та профілактика
Кокцидіоз, енцефалітозооноз, вушна короста й хейлетієльоз — найчастіші паразитарні хвороби свійських кролів, які довго можуть не давати помітних симптомів. Пояснюємо, як їх виявляють у лабораторії, чим лікують і які правила гігієни, карантину та годівлі допоможуть не допустити зараження.
-

Як ефективно захистити лапи собаки взимку
Мороз, лід і дорожня сіль щозими залишають на подушечках лап собаки подразнення, тріщини й навіть обмороження. Розповідаємо, як вибрати маршрут і захисний віск перед прогулянкою, як правильно мити та висушувати лапи після повернення додому і які ознаки означають, що час звертатися до ветеринарної клініки.
-

Синдром Горнера в собак і котів — симптоми, причини, лікування та діагностика
Опущена повіка, вужча зіниця й помітна третя повіка з одного боку — так виглядає синдром Горнера. Сам собою він не болить і не шкодить зору, але часто сигналізує про інше, серйозніше захворювання. Пояснюємо причини, порядок діагностики, фармакологічні тести та варіанти лікування.
Реанімація кота: що робити, коли улюбленець не дихає
Ситуація, коли кіт раптово перестає дихати, надзвичайно стресова і для тварини, і для опікуна. Реанімація, або ресусцитація, — це комплекс дій, спрямованих на відновлення основних життєвих функцій: дихання та кровообігу. У котів реанімацію застосовують у разі раптової зупинки дихання чи кровообігу, що може статися з різних причин — через травми, тяжкі хвороби чи гостру алергічну реакцію. Це невідкладна процедура, яку починають одразу після того, як з’ясувалося, що дихання й пульс відсутні: вона забезпечує надходження кисню до органів і запобігає тяжким ушкодженням, передусім мозку. Опікуни котів, які володіють цими знаннями, можуть діяти швидко, а це критично важливо до моменту, коли надійде професійна ветеринарна допомога.
Оцінка стану кота
Щоб точно з’ясувати, чи дихає кіт, є кілька простих, але дієвих способів. Спершу прикладіть вухо до його грудної клітки, найкраще з лівого боку, — там найбільше шансів почути серцебиття. Якщо ви й далі не впевнені, чи дихає кіт, спробуйте намацати пульс на стегновій артерії у верхній частині задньої лапи. Ще один важливий орієнтир — рухи грудної клітки. Простежте, чи піднімається й опускається вона через рівні проміжки часу. Можна також піднести до ніздрів кота дзеркальце: якщо на ньому з’явиться конденсат, тварина дихає.
Нормальна частота дихання кота у спокої зазвичай становить від 20 до 30 вдихів за хвилину. Варто, однак, пам’ятати, що вона може відрізнятися залежно від віку, стану здоров’я, активності та емоційного стану тварини. У молодших чи активніших котів вона буває трохи вищою, а в літніх або хворих — нижчою.
Підготовка до реанімації
Перший крок — забезпечити відповідні умови собі й котові. Подбайте, щоб місце, де відбуватиметься реанімація, було спокійним, без шуму та стресових подразників. Ключове значення має правильне положення кота: найкраще на правому боці, з кінцівками, зігнутими в ліктьових суглобах, і з відкритою пащею, щоб полегшити доступ до дихальних шляхів. Водночас пам’ятайте: іноді переносити кота чи змінювати його положення не варто, особливо якщо ви підозрюєте травму.
Безпека
Безпека і кота, і опікуна надзвичайно важлива. У стресових ситуаціях, коли тварина в шоці або ослаблена, вона може поводитися непередбачувано — гарчати, дряпатися чи кусатися. Переконайтеся, що кіт лежить на стійкій твердій поверхні, і, якщо це можливо, зафіксуйте його голову, щоб уникнути травм від тварини під час реанімації.
Проведення реанімації
Починайте ресусцитацію з натискань на грудну клітку. Однією рукою натискайте на грудну клітку одразу за ліктем із частотою приблизно 110–120 натискань за хвилину. Пам’ятайте, що кожен цикл має тривати повні 2 хвилини, після чого варто зробити 5-секундну паузу. Протягом кожної хвилини цих двох циклів чергуйте 30 натискань на грудну клітку та 2 вдихи. Вдихи роблять із частотою близько 10 за хвилину, кожен триває приблизно 1 секунду.
Якщо поруч є хтось, хто може допомогти, спільна робота значно полегшить реанімацію. Помічник може взяти на себе натискання на грудну клітку, поки ви робите рятувальні вдихи. Продовжуйте, доки в кота не відновляться життєві функції або доки не прибуде лікар ветеринарної медицини, який надасть необхідну допомогу.
Зберігаючи спокій і діючи послідовно, ви підвищуєте шанси свого улюбленця на одужання.
Транспортування до ветеринарної клініки
Після реанімації кота — незалежно від того, чи вдалося відновити життєві функції, — його потрібно негайно доправити до ветеринарної клініки. Навіть якщо тварина, схоже, приходить до тями й почувається краще, професійна допомога необхідна, щоб оцінити стан здоров’я та запобігти можливим ускладненням. Лікар проведе ретельне обстеження, яке допоможе встановити причину раптової зупинки дихання, і запропонує подальше лікування. Пам’ятайте: час має вирішальне значення, тому що швидше ви доправите кота до клініки, то вищі шанси на повне одужання.
Насамкінець
У критичних ситуаціях, як-от зупинка дихання в кота, важливо не лише знати правила реанімації, а й зберігати спокій і рішучість. Знання та готовність допомогти в такі моменти здатні творити дива. Регулярне навчання з першої допомоги тваринам і розуміння того, що для вашого улюбленця є нормою, — безцінні. Подбайте, щоб під рукою були адреси найближчих ветеринарних клінік і телефони фахівців: тоді в критичній ситуації ви зреагуєте швидко. Дбаючи про здоров’я кота і в буденному житті, і в надзвичайних обставинах, ви реально підтримуєте його добробут і безпеку.