Малассезіоз у собак — симптоми, різновиди, діагностика та лікування

Що таке малассезіоз у собаки?

Малассезіоз у собаки — це інфекція, яка виникає через надмірне розмноження дріжджоподібних грибів на шкірі тварини; найчастіше винуватцем є гриб Malassezia pachydermatis. Ці гриби — звичайні мешканці шкіри здорових собак і зазвичай не завдають жодних проблем. Клопоту вони починають завдавати тоді, коли мікробіологічна рівновага шкіри порушується і ніщо більше не стримує їхнє розмноження.Такі інфекції можуть спричиняти запалення шкіри, сильний свербіж, болючі ураження, а також характерний неприємний запах, схожий на запах дріжджів.

У яких місцях малассезіоз у собаки виникає найчастіше?

Малассезіоз у собак може з’являтися на різних ділянках тіла, і його розташування зазвичай залежить від того, де складаються сприятливі для грибів умови. Одна з найчастіших локалізацій — вуха. Особливо вразливі собаки з висячими вухами, адже там легко накопичуються вологість і тепло. Інфекція у вухах проявляється запаленням, сильним свербежем, а часто ще й виділеннями з характерним запахом. Наступна зона підвищеного ризику — шкірні складки, передусім у порід із просторою шкірою, як-от бульдоги чи шарпеї. Волога та тертя шкіри об шкіру сприяють розростанню грибів, а це призводить до почервоніння, подразнення й неприємного запаху у складках.

Інші ділянки, які може вражати малассезіоз, — це пахвинна ділянка, живіт і пахви, де також часто накопичується волога. Крім того, малассезіоз може виникати на лапах, особливо між пальцями, де шкіра ніжніша й трапляються потертості. Зрештою, інфекція може проявитися на тілі собаки у вигляді вогнищевих уражень — почервонілих плям, вузликів або ділянок лущення, які бувають сверблячими та болючими.

Які причини малассезіозу?

Причини такого неконтрольованого розмноження грибів бувають різними й можуть бути пов’язані з багатьма чинниками. Одна з головних — ослаблення імунної системи, до якого призводять хронічні хвороби: цукровий діабет, захворювання печінки чи ниркова недостатність. До того ж харчова алергія або алергія на чинники довкілля (наприклад, пилок рослин, кліщі домашнього пилу) може спричиняти запалення шкіри, а це вже сприятливий ґрунт для грибів.

Інші чинники — надмірна вологість і тепло, які підвищують ризик інфекції, особливо у довгошерстих собак чи тварин із висячими вухами, де накопичується волога. Деякі ліки, зокрема тривале застосування антибіотиків і кортикостероїдів, теж можуть впливати на рівновагу мікрофлори шкіри й відкривати шлях малассезіозу. Ба більше, незбалансований раціон, бідний на поживні речовини, здатен послабити імунітет собаки і спровокувати проблеми зі шкірою.

Які симптоми малассезіозу?

Симптоми малассезіозу в собак бувають різними й залежать від того, де саме локалізується інфекція. 

• Свербіж: інтенсивне свербіння шкіри, через яке собака чухається й гризе себе, а це нерідко закінчується подразненням і ранами.
• Почервоніння шкіри: уражені ділянки помітно червоніють і стають чутливими до дотику.
• Неприємний запах: грибкова інфекція часто має специфічний неприємний запах, особливо в ділянці вух і шкірних складок.
• Виділення з вух: малассезіоз у вухах проявляється виділеннями, які бувають коричневими, густими та зі специфічним запахом.
• Лущення шкіри: інфекція може призводити до лущення епідермісу та появи лупи.
• Ураження шкіри: можуть з’являтися вузлики, пухирці, а подекуди й рани чи виразки, особливо там, де собака інтенсивно чухається.
• Надмірне утворення сірки: якщо інфекція розвивається у вухах, помітно, що вушної сірки виділяється забагато.
• Апатія: через дискомфорт і біль собака може стати млявішим і виглядати ослабленим.

Як виглядає діагностика?

Діагностика малассезіозу в собак потребує ретельного клінічного огляду та кількох додаткових досліджень. Лікар ветеринарної медицини починає з аналізу історії хвороби собаки й симптомів, які можуть вказувати на інфекцію. Далі проводить фізикальне обстеження, зосереджуючись на уражених ділянках шкіри та вухах. Щоб підтвердити наявність грибів, зазвичай беруть зіскріб шкіри або виділення з вух на мікроскопічне дослідження. Іноді, щоб виключити інші захворювання шкіри, призначають алергологічні проби або додаткові лабораторні аналізи.

Як може виглядати лікування?

Лікування малассезіозу зазвичай поєднує медикаментозну терапію та зміни в догляді. Стандартна схема передбачає місцеве застосування протигрибкових шампунів або розчинів для промивання, які допомагають зменшити кількість грибів на шкірі та у вухах. За тяжчого перебігу лікар ветеринарної медицини може призначити протигрибкові препарати для внутрішнього застосування. Важливо також підключити супровідну терапію — усунути чинники, що сприяють інфекції: перевести собаку на відповідніший раціон, лікувати алергію, а ще стежити за гігієною й сухістю в місцях, де накопичується волога. Мета лікування — не лише позбутися грибів, а й відновити рівновагу мікрофлори шкіри та не допустити рецидивів. Регулярні контрольні візити до лікаря ветеринарної медицини мають ключове значення, щоб відстежувати динаміку лікування та стан здоров’я собаки.

Лікування підбирає лікар ветеринарної медицини відповідно до стану та потреб пацієнта. Якщо ви помітили в собаки тривожні симптоми, зверніться до ветеринарної клініки.

Підсумок

Малассезіоз у собак хоч і завдає чимало клопоту, добре піддається контролю та лікуванню, якщо підійти до нього правильно. Регулярні візити до лікаря ветеринарної медицини, уважність до симптомів і швидка реакція на тривожні сигнали здатні суттєво покращити якість життя наших чотирилапих і вберегти їх від тривалих ускладнень.