-

Паразитарні хвороби кролів: найпоширеніші загрози та профілактика
Кокцидіоз, енцефалітозооноз, вушна короста й хейлетієльоз — найчастіші паразитарні хвороби свійських кролів, які довго можуть не давати помітних симптомів. Пояснюємо, як їх виявляють у лабораторії, чим лікують і які правила гігієни, карантину та годівлі допоможуть не допустити зараження.
-

Як ефективно захистити лапи собаки взимку
Мороз, лід і дорожня сіль щозими залишають на подушечках лап собаки подразнення, тріщини й навіть обмороження. Розповідаємо, як вибрати маршрут і захисний віск перед прогулянкою, як правильно мити та висушувати лапи після повернення додому і які ознаки означають, що час звертатися до ветеринарної клініки.
-

Синдром Горнера в собак і котів — симптоми, причини, лікування та діагностика
Опущена повіка, вужча зіниця й помітна третя повіка з одного боку — так виглядає синдром Горнера. Сам собою він не болить і не шкодить зору, але часто сигналізує про інше, серйозніше захворювання. Пояснюємо причини, порядок діагностики, фармакологічні тести та варіанти лікування.
Кане-корсо: характеристика породи. Охоронець із великим серцем
Кане-корсо — порода, яка викликає і повагу, і захоплення. Могутній мускулистий пес родом з Італії, з вражаючою поставою та розумним поглядом, має довгу й багату історію. На перший погляд він може здаватися грізним, але насправді кане-корсо — собака з величезним серцем, відданий родині та врівноважений за вдачею.
Кане-корсо: історія та походження
Кане-корсо походить від давніх римських молосів — собак, яких у римському війську використовували як бойових і мисливських. Після падіння Римської імперії порода збереглася на півдні Італії, де стала універсальним фермерським собакою. Кане-корсо охороняв обійстя, пас худобу й навіть допомагав у полюванні на диких кабанів. У середині XX століття порода опинилася на межі зникнення, але зусиллями італійських ентузіастів її вдалося врятувати й відродити. Офіційне визнання FCI (Міжнародної кінологічної федерації) кане-корсо отримав у 1996 році, після чого здобув популярність у всьому світі.
Кане-корсо: характер і вдача
Кане-корсо мають сильний і врівноважений характер. Це дуже розумні, впевнені в собі й віддані своїй родині собаки. Їхня відданість господареві не знає меж, тому з них виходять чудові сторожі. Агресія їм не властива від природи, але захисний інстинкт розвинений сильно. Вони швидко оцінюють ситуацію і стають на захист близьких, якщо вважають це за потрібне.
Попри грізний вигляд, до своїх домашніх, зокрема й до дітей, кане-корсо лагідні та ласкаві. Проте їм потрібні рання соціалізація та послідовне виховання. Собака цієї породи, який зі щенячого віку спілкується з іншими собаками та людьми, виросте спокійним і врівноваженим компаньйоном.
Виховання та догляд
Кане-корсо підходить далеко не кожному. Йому потрібен досвідчений власник, який забезпечить достатньо фізичного навантаження і послідовне виховання. Собаці цієї породи потрібні щоденні тривалі прогулянки, а також розумове навантаження — ігри та тренування. Якщо цим знехтувати, у пса накопичується напруження й з’являються проблеми з поведінкою.
Доглядати за кане-корсо доволі просто. Коротка густа шерсть не потребує частого вичісування — достатньо раз на тиждень видаляти відмерлі волосини. А от оглядати вуха та очі й дбати про гігієну зубів варто регулярно.
Здоров’я та схильність до захворювань
Загалом кане-корсо — здорова й витривала порода, проте, як і багато великих собак, вона має схильність до кількох спадкових захворювань. Одна з найпоширеніших проблем — дисплазія кульшового та ліктьового суглобів, тобто вроджена вада, що спричиняє біль і труднощі з рухом. Саме тому щеня варто купувати лише у відповідальних заводчиків, які роблять своїм племінним собакам рентген. Кане-корсо також загрожують заворот шлунка (особливо небезпечний стан у великих порід, який вимагає негайної ветеринарної допомоги) і проблеми з очима — ентропіон та ектропіон (вади повік). Регулярні візити до лікаря ветеринарної медицини та збалансований раціон допомагають запобігти багатьом із цих проблем.