Аналіз сечі, який ще називають уриналізом, — один із базових і надзвичайно важливих діагностичних інструментів у ветеринарії. Він дає змогу швидко оцінити стан здоров’я тварини й виявити чимало хвороб ще до того, як з’являться помітні клінічні ознаки. Дослідження сечі дає цінну інформацію не лише про сечостатеву систему, а й про інші органи — нирки, печінку чи підшлункову залозу.
Навіщо роблять аналіз сечі?
Аналіз сечі призначають у багатьох ситуаціях. Найчастіше це:
- Діагностика хвороб нирок і сечового міхура: допомагає виявити запалення, сечокам’яну хворобу нирок чи міхура, ниркову недостатність.
- Контроль хронічних хвороб: у собак і котів із цукровим діабетом, гіпертиреозом (у котів) чи хронічною нирковою недостатністю регулярний аналіз сечі показує, наскільки дієве лікування.
- Профілактичні обстеження (так званий чекап): у літніх тварин або в межах планових оглядів дозволяє рано виявити проблеми зі здоров’ям.
- Діагностика за наявних симптомів: коли тварині важко сечитися, вона більше п’є або залишає калюжки в незвичних місцях.
Як зібрати зразок сечі?
Зібрати сечу буває непросто. Найчастіше застосовують такі способи:
- Природний спосіб (вільне сечовипускання): сечу збирають у спеціальний контейнер, поки тварина сечиться. Для собак це найпростіший варіант. Котам завдання можна полегшити, насипавши в лоток спеціальний невбирний наповнювач. Зразок варто брати із середньої порції струменя, щоб звести до мінімуму забруднення.
- Цистоцентез: найточніший спосіб, коли сечу набирають безпосередньо із сечового міхура тонкою голкою. Процедуру виконує лікар ветеринарної медицини під контролем УЗД. Цей метод ідеальний для бактеріологічних досліджень, адже виключає ризик забруднення зразка.
- Катетеризація: передбачає введення катетера в сечовий міхур. Це інвазивний метод, який застосовують переважно тоді, коли тварина не може помочитися самостійно.
І для собаки, і для кота зразок має бути свіжим — найкраще доставити його в лабораторію протягом 30–60 хвилин після збору.
На що зважати під час збору сечі?
Чистий і показовий зразок сечі — головна умова достовірного результату. Навіть незначне забруднення може призвести до хибного діагнозу й непотрібного лікування.
- Гігієна: завжди використовуйте чистий стерильний контейнер для сечі, найкраще з аптеки або ветеринарної клініки. Баночки з-під йогурту чи домашні слоїки для цього не годяться.
- Час: зразок треба привезти в лабораторію якнайшвидше, найкраще протягом 30–60 хвилин після збору. Якщо зволікати, бактерії розмножуються, клітини руйнуються, а pH змінюється — і результат може виявитися цілком хибним. Якщо доставити зразок одразу не вдається, зберігайте його в холодильнику щонайдовше 6 годин.
Які показники визначають під час аналізу сечі?
Загальний аналіз сечі в собак і котів охоплює багато показників, які разом дають комплексну картину здоров’я тварини. Нижче наведено найважливіші з них та їхнє значення.
Фізичні показники
- Колір: нормальна сеча має відтінок від солом’яного до бурштинового. Темніший колір може свідчити про зневоднення, а червонувато-коричневий — про наявність крові або білірубіну.
- Прозорість: сеча здорової тварини прозора. Каламутна може вказувати на наявність кристалів, клітин (наприклад, лейкоцитів і еритроцитів) або бактерій.
- Питома вага сечі (SG): показник, що оцінює здатність нирок концентрувати сечу. Низьке значення (сильно розведена сеча) може вказувати на ниркову недостатність або нецукровий діабет. Натомість високе свідчить про зневоднення.
- pH: визначає кислотність або лужність сечі. У здорових собак і котів pH сечі зазвичай слабокисле. Зміни pH можуть вказувати на інфекції сечових шляхів (бактерії здатні зсувати pH у лужний бік) або на сечокам’яну хворобу.
Хімічні показники
- Білок: невелика кількість білка в сечі може бути нормою, однак вища його концентрація (так звана протеїнурія) може вказувати на хвороби нирок, запальні процеси чи ушкодження сечових шляхів.
- Глюкоза: наявність глюкози в сечі (глюкозурія) найчастіше є ознакою цукрового діабету. Вона також може вказувати на порушення роботи ниркових канальців.
- Кетони: їхня наявність може свідчити про кетонурію, яка виникає, наприклад, при задавненому нелікованому цукровому діабеті, голодуванні чи порушеннях жирового обміну.
- Білірубін і уробіліноген: білірубін у сечі може вказувати на проблеми з печінкою або інтенсивний гемоліз (руйнування еритроцитів). Уробіліноген — це продукт обміну білірубіну, і його рівень може свідчити про запалення печінки чи жовчних шляхів.
- Кров: наявність крові в сечі (гематурія) свідчить про кровотечу в сечових шляхах або нирках. Її причиною може бути травма, сечокам’яна хвороба, інфекція або пухлина.
Дослідження осаду сечі
- Епітеліальні клітини: походять із сечових шляхів і міхура. Велика їх кількість може вказувати на запалення.
- Еритроцити: їхня наявність підтверджує кровотечу в сечових шляхах або нирках.
- Лейкоцити: велика кількість лейкоцитів (лейкоцитурія) вказує на запалення або інфекцію сечових шляхів.
- Кристали: різні типи кристалів (наприклад, струвіти, оксалати кальцію) можуть свідчити про схильність до утворення сечових каменів.
- Циліндри: утворюються в ниркових канальцях і можуть свідчити про серйозну хворобу нирок.
- Бактерії: їхня наявність у сечі, зібраній стерильно, підтверджує інфекцію сечових шляхів (цистит).
